Ренесансні гравюри покажуть в Італії

Ренесансні гравюри покажуть в Італії

Деякі з найбільш гучних імен епохи Ренесансу – від Рафаеля до Тиціана – асоціюються із гравюрами на дерев’яних дошках, для яких художники використовували тоновані різними відтінками дерев’яні блоки для передачі різних кольорів роботи. Проте, до недавнього часу дослідники переважно не звертали увагу на процес виготовлення цих півтисячолітніх мистецьких творів.

Виставка «The Chiaroscuro Woodcut in Renaissance Italy» відкриється 20 січня у Національній галереї мистецтв Вашингтону і матиме на меті «заповнити цю дослідницьку проґалину», за словами Наоко Такагатаке, куратора відділу графіки та живопису Державного художнього музею Лос-Анджелеса (Lacma), який є також організатором цієї виставки.

Гравюра Юго да Капрі, бл. 1527-30 © National Gallery of Art

Зображення: www.theartnewspaper.com

Експозиція створюється у співпраці фондів Lacma та Бібліотеки Конгресу – саме вони надали матеріали із ренесансними зображеннями на дерев’яних дошках. Художники Institute College of Art з Меріленду тонують ці дошки і залишають відбитки на вологому та сухому папері, водночас експериментуючи з силою та швидкістю натиску.

Така спроба відтворити процес відображає «вплив митця на кінцевий результат зображення (гравюри)», –  зазначає Такагатаке.

Гравер Юго да Капрі, який народився близько 1468-70 і помер у 1532, вважається засновником подібної техніки створення гравюри. Він назвав це «новий метод друку in-chiaro-et-scuro» або моделюванням світлотіні. Багато відомих художників створювали гравюри, але ті, хто взагалі ніяк не підписували свої роботи, загубилися в історії, лишившись невідомими.

Колишня хранителька Бібліотеки Конгресу Лінда Стайбер Моренус, працюючи над текстовою частиною каталогу виставки, зауважує, що для найбільш достовірного відтворення процесу створення гравюри, не достатньо виявлення 2-5 етапів послідовності, «лише аналіз внутрішньої «фізіології» гравюр, зробить можливим повністю зрозуміти увесь процес».

Вивчаючи історичні джерела, наприклад, праці Джордіо Ваззарі та Ценніо Ценніні, хранителі відтворили також і самі дерев’яні дошки, щоб ідентифікувати різні способи створення Ренесансних гравюр і зрозуміти, чому з-під одного дерев’яного блоку могла виходити велика кількість несхожих робіт.

Окрім того, хранителі проаналізували 72 роботи експозиції для кращого розуміння того, які пігменти використовувалися під час їх створення.

Джерело: www.theartnewspaper.com